У стінах Софійського собору досі збереглося понад триста квадратних метрів мозаїк, які ніхто не перекладав майже тисячу років. Коли Ярослав Мудрий закладав собор у 1037 році, він задумав його не лише як храм, а як головний центр освіти всієї Русі — тут писали літописи, перекладали книги й відкрили першу відому бібліотеку на цих землях.
Саме тут коронували князів, приймали іноземних послів і ховали правителів. Саркофаг Ярослава Мудрого стоїть у соборі й досі — мармурова гробниця, яку вчені відкривали кілька разів, востаннє в 2009 році, щоб провести генетичні дослідження.
У XVII столітті собор ледь не зник назавжди. Він стояв напівзруйнований після монгольської навали, поки митрополит Петро Могила не почав відбудову. Гетьман Іван Мазепа додав нові бані й барокові фасади, через що силует собору став таким, яким ми його знаємо сьогодні.
Цікаво, що мозаїка Оранти — Богородиці з піднятими руками — пережила всі руйнування без реставрації. Кияни кажуть: поки стоїть Оранта, стоятиме й Київ.
